Вчителю-новатору: 7 лайфхаків роботи над помилками


Поговоримо про те, як вчителю, який намагається працювати за сучасними, новітніми методами працювати над помилками.
1. Усвідомте! Пропустіть через себе! Проживіть і наповніть сенсом: помилки – це складова життя. Це не те, що треба «дозволити собі», «дозволити іншим», сказати багатозначно «кожен має право на помилку», змиритись. Помилка – це старт, це виток розвитку. З таких позицій і стратегій мислення ви будете на вірному шляху, тому що
2. Неуспіх –- це єдиний передвісник успіху! Єдиний! І наша задача в освіті не просто надати адекватний зворотній зв'язок, аналіз, не «прийняти помилку» чи «дозволити її робити». Наша задача – витягнути ту кладезь успіху і ресурсу, той поштовх виходу у дії, у розвиток, які сприятимуть реалізації того самого чарівного творчого потенціалу і реалізації. Як це зробити? Вчитись, практикувати, жити. Це інша філософія життя і декларативними твердженнями вона не оживає.
3. Помилка – це завжди результат вашої спроби зробити щось нове. Немає помилок, немає спроби. Будь-яке дослідження, експеримент – це шлях помилок. Експериментуйте із задоволенням. В житті і навчанні. І да, не витрачайте час на оформлення талмудів-дозволів на «проведення дослідно-експериментальної роботи» у ваших закладах. Це складова процесу розвитку і навчання, яка має шлях через помилки. Дайте можливість помилятись, щоб навчити знаходити ефективні рішення. Без цього складно включити мозок на пошук рішень. Тут, до речі, користь ігор, коли ми можемо «понарошку» щось програти, напомилятись разом, «наробити дурниць» і професійно обговорити це, надавши якісний зворотній зв’язок.
4. Святкуйте помилки. Робіть Свято тижня, День найкрутіших помилок, День обговорення вау-провалів, Годину вибуху помилок… Розверніть свій креатив. Ви завжди станете ближче один до одного, легше вибудуєте довірливі, відкриті стосунки, піднімете емоційне поле позитиву і, хто-зна, створите не один успішний проект.
5. Починайте із себе! А як інакше?! Ну ми звикли в освіті – проходити навчання «як навчити дітей критичному мисленню», а розібратись із своїм нам все немає часу. І не один такий парадокс маємо в освіті. Отже, згадайте і проаналізуйте свої помилки. Що ви зробили чи не зробили? Яка стратегія мислення чи поведінки включилась? А як би хотілось? Ми в освіті катастрофічно не заглядаємо в себе, а хочемо, щоб нам розказали, як щось робити з дітьми.
6. Усвідомте, що ми в освіті інфіковані оцінюванням один одного і учнів, і саме ми це несемо в суспільство! Оцінкою ми вбили помилку, знищили той виток вгору, який вона прокладає, підкосили емоційний баланс. Усвідомимо, півсправи зробимо. Нами керує те, що ми не усвідомлюємо. Да, просто так позбутися цього вірусу не вдасться. Тільки через постійний фокус уваги і роботу на створення антивірусу.
7. Тримайте фокус «Помилка – Вдача – Ресурс» і ваше мислення почне жити по-іншому. По-іншому ви почнете взаємодіяти зі світом. По-іншому буде звучати ваша мова. По-іншому буде складатись ваше життя. В ньому з’явиться ресурс.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Форум педагогічних ідей.

І етап Парадигми освітніх інновацій